Яким міг бути Сіднейський оперний театр, або 7 відхилених проектів

1956 р. Йорн Утзон представив проект будівництва оперного театру, який виявився кращим, ніж у більше двохсот кандидатів, а згодом справедливо був визнаний одним із семи чудес світу. То ким же були інші проектанти, що так і не зуміли перевершити Утзона.

·        Філадельфійська спільна група. Сім дизайнерів із Філадельфії вважали, що форма театру повинна була нагадувати морську черепашку, окрім того в інтер’єр мали використовувати тогочасні високоякісні технології у поєднанні з бетоном.

• Неабиякі враження викликав проект подружжя Поля Боасевайна та Барбари Осмонд — вражаючі масштаби будівлі та близької до неї території. У їхньому проекті можна простежити намагання надати схожості театру із загальним виглядом міста. Можливо, злиття будівлі оперного театру із рештою будівель Сіднею завадило архітекторам отримати першенство.

 

• Цікаво, що участь у конкурсі взяв диригент Симфонічного оркестру в Сіднеї та директор Державної консерваторії музики NSW Юджин Гуссенс. Він першим почав говорив про важливість будівництва оперного театру. Проте, через публічний скандал Гуссенс був змушений покинути роботу над проектом.

• Попри неабиякий успіх і думку багатьох, що переможцями конкурсу повинні були бути уродженці Угорщини Пітер Коллар і Бальтазар Кораб, жаданої перемоги вони таки не отримали, попри унікальне планування будівлі театру.

• Вертолітній майданчик на даху театру для архітекторів з компанії Мінбурна і Партнерів здався неабияк доречним. Це й була родзинка у їхньому проекті, яку, до речі, низка судів оцінила позитивно.

• На думку «Vine and Vine», англійської компанії, театр повинен був складатися із двох приміщень, поділених рестораном. Архітектори вважали, що відвідувачі, насолодившись прекрасним концертом, матимуть змогу відпочити у не менш затишному місці в театрі — ресторані. Також одним з ключових елементів їхнього проекту з червоним фасадом був відкритий простір на Сіднейській гавані.

 

• На перший погляд, проект американської компанії «Келлі і Грузен» нагадує складські приміщення. Проте ознайомившись ближче із задумом архітекторів зрозуміло, що це унікальне поєднання «твердого» бетону та грації скла в одне ціле.