Найважливішим композиційним засобом у руках архітектора при проектуванні є колір.

Світло і колір невіддільні. Навколишній світ сприймається кольоровим завдяки променям світла, що відбиваються від небосхилу, різних предметів. Людський зір має чудову функцію сприймати весь світ кольоровим. Але колір може викликати не тільки позитивні емоції, а й негативні.

Завданням архітектора, який розробляє композицію кольорів, є досягнення максимального сприяння кольорів для покращення життєдіяльності людини.

Колір може служити також для зорової зміни пропорції приміщення, поліпшення його мікроклімату.

Він має здатність підкреслювати пластичні властивості приміщень, може сприяти організації простору і бути засобом напрямку руху. За допомогою кольору можна ввести певний ритм, створити кольорові акценти в місцях композиційних вузлів, досягти психологічної взаємодії інтер’єрів. Розробку колірного рішення в архітектурі можна умовно поділити на три стадії.

Перша стадія

Вибір колірної гами в системі просторів або окремому просторі. Вибір колориту зазвичай пов’язаний з орієнтацією забудови або внутрішніх приміщень. Орієнтовані на північ приміщення переважно фарбують у теплі кольори: кремовий світло-коричневий, абрикосовий та ін.

Бажано фарбувати в теплі або нейтрально-теплі кольори приміщення, в які не проникає природне денне світло.

Холоднуватий колорит буває доцільним при необхідності створення заспокійливого мікроклімату. Холодні – блакитні, сіро-блакитні, зелені кольори зменшують збудження, тому їх застосовують при фарбуванні спалень дитячих установ, класних кімнат та ін.

Великі приміщення не повинні бути пофарбовані в чисті насичені тони. У такому приміщенні людина буде почувати себе погано, швидко втомлюватися. В насичений чистий колір доцільно фарбувати лише невеликі деталі: світильники, квіткарі, панно, елементи меблів.

Застосуванням певних кольорів можна досягти бажаного психологічного ефекту. Наприклад, введення в інтер’єр червоного кольору створює враження урочистості, святковості. Збудливо діють на людину контрастні поєднання кольорів.

Друга стадія

Розробки колірного рішення – вибір відповідних колірних співвідношень, визначення

контрастів і ступенів яскравості.

Третя стадія  

Вибір матеріалів для обробки і підбір джерел світла. Тут архітектор повинен враховувати властивості оздоблювальних матеріалів, особливості фактури їх поверхонь,  природного і штучного освітлення. Останній фактор важливий тому, що деякі кольори спотворюються в променях штучного освітлення, спектр випромінювання яких відрізняється від білого денного світла. Наприклад, лампи розжарювання, що мають жовтий спектр випромінювання, або деякі люмінесцентні лампи з холодним спектром випромінювання (ЛХВ) значно спотворюють забарвлення приміщення.

Психофізіологічна теорія кольору враховує відмінність в сприйнятті кольору людьми різної статі і віку, створення ілюзії легкості й тяжкості, холоду і тепла. Цю теорію потрібно застосовувати для фарбування приміщень, де людина проводить більшу частину свого часу: житлових і виробничих кімнат у навчальних та лікувальних закладах, їдальнях та ін.

Отож, гармонійність поєднання кольорів залежить від знань, досвіду й інтуїції архітектора-художника.