Trencіn – City on the River – конкурс, організований містом Тренчин (Словаччина). Це відкрите міжнародне змагання пропозицій дизайнерів-урбаністів на кращий проект сполучення центру міста з обидвома набережними річки Ваг. Конкурс проводився у травні 2014 року. За участю Влодко Зотова (Бюро ініціативної архітектури “GA”)

Широкий контекст

Під час розгляду широкого контексту (країна, край, місто, ділянка проектування) ми звернули увагу на наступні фактори:

• порівняно невеликий розмір Cловаччини та низьку щільність населення та забудови її міст з одного боку, та велику кількість цінних природніх ресурсів з іншого боку;
• значну промислову складову економіки Тренчина та Поважського краю, що зумовлює специфічний демографічний склад населення;
• низьку щільність забудови, вулично-дорожньої мережі, населення, функцій і, як наслідок, низький рівень активності територій Тренчина;
• стійку тенденцію до концентрації міської активності у супермаркетах та торгових центрах пострадянського періоду;
• малу кількість якісних публічних просторів та відсутність градації публічних, колективних та приватних просторів у багатьох випадках;
• мікрорайонну забудову, успадковану від комуністичної системи.

Концепт, філософія

Беручи до уваги наведені аргументи, основною метою нашого проекту стало створення Тренчина, як компактного, поліцентричного, пішохідного міста, наповненого життям. Слоган проекту — “Компактний Тренчін — Незаймані Карпати” (Compact Trenčín  — Virgin Carpathians) .

Компактна модель міста як найкраще відповідає ідеї дбайливого ставлення до природних ресурсів. Щільна забудова зменшує відстані між функціями, збільшує кількість їх користувачів, усуває необхідність у транспортних переміщенях, сприяє пішохідизації. Крім того, щільне місто має вищі показники енергоефективності.

Просторова композиція і розташування

Фізична модель простору, що ми його створили, має на меті реалізувати основні права людини і задекларувати перехід до демократичної моделі простору на противагу комуністичній. Фрагмент міста, який ми розробили, складається з наступних елементів:

1. Молодий Тренчин  з площею Старого Залізничного Моста — це продовження історичної частини міста;
2. Новий Тренчин — правобережний міський центр, який доповнює вже існуючий і з’єднується з ним за допомогою пішохідного, залізничного та автомобільного мостів. Центральна площа Нового Тренчину безпосередньо контактує з рікою та має тлом Старий Тренчин;
3. ревіталізований Старий Херольд;
4. культурний кластер, який поєднує Старий Херольд з Новим Тренчином;
5. острів та спортивний кластер біля Плавального Холу;
6. території природної консервації;
7. система набережних з точками локальної активності, що поєднує усі елементи у єдину систему і забезпечує циркуляцію активності.

Базовим просторовим елементом містобудівної системи ми обрали периметральний середньоповерховий квартал, який має наступні переваги:

• створює живе, компактне середовище, мінімізує транспортні переміщення, сприяє пішохідизації;
• зменшує площу муніципальних просторів, на утримання яких у міста не має коштів;
• забезпечує чітку градацію приватних, колективних та громадських просторів, і, як наслідок, спрощує встановлення зон відповідальності;
• гуртує мешканців у тісні громади та сприяє соціалізації.

Транспорт та сполучення

Основною характерною особливістю центральної частини міста є поєднання наступних трьох факторів:

1. локальний та регіональний трафік між Східною та Західною частинами міста;
2. локальний та регіональний трафік між Правим та Лівим берегами;
3. залізнична лінія, що відрізає берег ріки від центру міста.

Маючи на меті створення двох пішохідних центрів вільних від автомобілів, на правому березі ми доправили автомобільний трафік у тунель, що є складовою підземних частин будівель набережної; а на лівому усім квартальним проїздам надали пішохідний пріорітет та обмежили швидкість руху автомобілів до 15 км/год. Залізничну гілку ми одягнули у шумозахисний чохол з шістьма автоматичними пішохідними воротами. Поруч з площею Залізничного Моста та фермерським ринком, знаходиться нова залізнична станція. Також розглядаючи широкий контекст, ми помітили можливість прокладки нової залізничної гілки в обхід центральної частини. Якщо ця умова буде виконана, існуюча лінія може бути використана для міської електрички та трамваю. У проекті не зроблено особливого акценту на узгоджені існуючої пропозиції щодо організації велосипедного руху оскільки запропонована вулично-дорожня мережа дозволяє це зробити без зайвих ускладнень.

Вплив проекту на панораму та силует міста

• На правому березі переважна більшість забудови має висоту 5–6 поверхів, що доцільно з точки зору дбайливого ставлення до земельних ресурсів;
• на лівому березі висота забудови коливається від одного до трьох поверхів, а максимальна відмітка даху не перевищує геодезичної висоти 220 м.

Таким чином, вплив нової забудови на панораму міста є мінімальним

Ландшафт

Щодо ландшафту ми провадили наступні дії:

• нижній рівень забудови набережних піднятий до верхньої відмітки дамб за рахунок підземних частин будівель;
• природні ресурси поділені нами на території посиленої охорони — це Пташиний острів (Birds Island) та Ореховське джерело (Orechovský stream); та помірної: береги між рікою та дамбою, парк Брезіна (park Brezina).

Ми намагалися як найменше втручатися у природнє середовище і робили виходи до ріки тільки у задекларованих місцях.

Функціональне використання

Ми розглядаємо весь Тренчин і нашу проектну ділянку, як території змішаного використання. Усі перші поверхи будівель ми вважаємо активними. В рамках проекту використано шість типів кластерів, які визначають переважні види використання:

1. житловий кластер;
2. культурний кластер;
3. готельний кластер;
4. офісний кластер;
5. соціальний та спортивний кластер;
6. чохол залізниці.

В кожному кластері до головного виду використання в залежності від контексту додаються супутні.