Загальна концепція спільного дизайну полягає у співпраці архітектора з замовником, зокрема можливий процес спільного проектування між архітекторами та громадою корінних мешканців. Канадський королівський архітектурний інститут нещодавно презентував унікальний ресурс, призначений для дизайнерів, клієнтів, спонсорів та розробників, які шукають посібник в рамках процесу спільного проектування, враховуючи особливості корінних народів.

Чотири принципи у галузі спільного архітектурного проектування та будівництва ґрунтуються на успіху Міжнародного симпозіуму з архітектури та дизайну корінних народів, що відбувся у травні 2017 року. Тут були розроблені чотири конкретні дослідження, метою яких стало вивчення найкращих практик спільного проектування корінних народів в контексті таких категорій, як “школи”, “громадські та культурні центри”, “адміністративні та бізнес-центри” та “житло”.

Кожна тематична група демонструє зв’язок корінних народів з навколишнім світом і відображає їхні традиції, культуру, цінності, спосіб життя та прагнення. Дослідження проводилися з архітекторами та дизайнерами, керівниками спільнот корінних народів, лідерами громад, науковцями, державними службовцями, підрядниками та керівниками будівельних компаній, які вирішували питання, пов’язані з досвідом співпраці в галузі спільного архітектурного проектування. Найважливіші аспекти спільного дизайну були висвітлені у чотирьох принципах, що стали основою співробітництва з корінним населенням.

1. Початок
Подібно до того, як кожен корінний народ має свої власні звичаї та традиції, початок кожного конкретного проекту дослідження також є своєрідним. Кожен з проектів повинен виправдовувати конкретні вимоги відповідного суспільства. Ця характеристика не відрізняється від традиційної архітектурної практики, однак це особливо важливо, коли мова йде про спільну розробку у громаді.

2. Ідентифікація
Кожна ситуація складається з неповторних завдань на основі унікальності громади. У цьому випадку необхідно прив’язувати будівлі до природного середовища, використовуючи традиційні матеріали. Кожен проект максимізує енергозбереження за допомогою конструкцій, що використовують природні системи нагріву, охолодження та циркуляцію повітря поряд із традиційними механічними системами. У всіх проектах респонденти корінних народів підкреслили важливість архітекторів, які “добре слухають бачення спільноти та постійно комунікують з нею”. У цілому, успіх проекту залежить від здатності всіх зацікавлених сторін ефективно передавати культуру та цінності корінних народів, а також залучати інноваційні елементи дизайну.

3. Залучення
Кожна громада використовує практичний підхід до процесу будівництва, оскільки кожна будівля зводиться завдяки великим внескам спільноти. Згідно з дослідженням, “управління проектами та більшість будівництва здійснювалось компаніями корінних народів, що працюють з місцевими жителями”. Це ілюструє найкращі результати в сфері зайнятості, вдосконаленню навичок, успіху в роботі та відчуття приналежності до громади, оскільки вони стосуються спільного архітектурного дизайну.
4. Вплив
Кінцевий результат, мабуть, є найважливішим аспектом цього проекту. Створення будівель, що асоціюються зі спільнотою та матимуть незмінну цінність, охоплює описані вище практики. Результат спільної праці стає видимим в готових будівлях, які виявляють індивідуальність cпільноти та участь громадськості, а також сприяють прояву цієї ідентичності за допомогою дизайну.